stainless_banner
TVZ17
Опори

Розрізняють рухливі та нерухомі опори.

Рухливі (їх також називають ковзними) можуть переміщатися в заданих напрямках, нерухомі використовуються для надійної фіксації технологічного трубопроводу у певному положенні.

Опорні конструкції для труб можуть класифікуватися з кількох підстав: 1. НТД (нормативно-технічної документації): металеві опори підземних і надземних трубопроводів. Відповідають стандартам ГОСТ 14911-82 та 16127-78, ОСТ 36-146-88 та 36-94-83, а також серіям 4.903-10 та 5.900-7; 2. за типом: опори рухомі безкорпусні (ОПБ), рухомі приварні (ОПП), рухомі хомутові (ОПХ), корпусні хомутові (КХ), корпусні приварні (КП) тощо; 3. по діаметру: опорні конструкції випускаються для сталевих трубопроводів (труб) із зовнішнім діаметром від 18 до 1620 мм; 4. за транспортованим середовищем та його параметрами: температура робочого середовища та навколишнього повітря, тиск.

Застосування тієї чи іншої опори визначає проектувальник.

Нерухомі опори трубопроводів та теплових мереж.

Експлуатуються в системах надземної та підземної безканальної прокладки. Сприймають та компенсують зусилля, що з’являються у трубах при коливаннях температури, вібрації, пульсації та зміні тиску. Між опорами розташовуються компенсатори, що приймають навантаження. Цей тип широко використовується у північних регіонах, де коливання температурного режиму можуть серйозно скоротити термін експлуатації труби.
Нерухомі та ковзні опори сталевих технологічних трубопроводів можуть належати до різних НТД і відрізнятися конструктивно. Так, трубчасті, регульовані та хомутові опори ряду моделей можуть застосовуватися як рухливі та нерухомі.

Місце розташування